1. Словник української мови у 20 томах

рукомесло

РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм.

Те саме, що ремесло́.

Вже моє рукомесло бур'яном поросло (Номис);

– Покинь, сину, берись за прадівське рукомесло (І. Карпенко-Карий);

Рукомесло тобі життя підкидало все якесь аж ніби кумедне: вузли в'яжи, парусину пучками перемацуй, наладновуй та вітер нею лови (О. Гончар);

– Є худоба в тебе чи, може, з рукомесла живешь? Мені дуже б ткача треба (М. Грушевський);

Мешканці, як це буває в нагір'ї, мають одне лише рукомесло. В Тержичі майже в кожному домі тчуть панчохи, місцями навіть в'яжуть (з наук.-попул. літ.);

Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукомесло — рукомесло́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рукомесло — -а, с., розм. Те саме, що ремесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукомесло — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
  4. рукомесло — Рукомесло́ = ремество́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рукомесло — РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур’яном поросло (Номис, 1864, №. 10413); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (Знання.., 5, 1971, 12). Словник української мови в 11 томах
  6. рукомесло — Рукомесло, -ла с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413. Словник української мови Грінченка