рукомесло

рукомесло́

-а, с., розм.

Те саме, що ремесло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукомесло — рукомесло́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рукомесло — РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур'яном поросло (Номис); – Покинь, сину, берись за прадівське рукомесло (І. Словник української мови у 20 томах
  3. рукомесло — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
  4. рукомесло — Рукомесло́ = ремество́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рукомесло — РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур’яном поросло (Номис, 1864, №. 10413); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (Знання.., 5, 1971, 12). Словник української мови в 11 томах
  6. рукомесло — Рукомесло, -ла с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413. Словник української мови Грінченка