рукоприкладство

РУКОПРИКЛА́ДСТВО, а, с., розм.

Удар, побиття рукою, руками.

Пояснив, що ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди перевіряти, чи не кривдять тут вихованців, чи нема випадків рукоприкладства абощо... (О. Гончар);

Те, що вважають неприпустимим, навіть злочинним між дорослими – психологічний тиск, дріб'язковий контроль, рукоприкладство – є звичайним у стосунках Батьків і Дітей (з газ.);

Сперечалися до хрипоти, але без рукоприкладства (з газ.).