рукоприкладство

рукоприкла́дство

-а, с., розм.

Нанесення побоїв (руками).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукоприкладство — рукоприкла́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рукоприкладство — див. бійка Словник синонімів Вусика
  3. рукоприкладство — РУКОПРИКЛА́ДСТВО, а, с., розм. Удар, побиття рукою, руками. Пояснив, що ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди перевіряти, чи не кривдять тут вихованців, чи нема випадків рукоприкладства абощо... (О. Словник української мови у 20 томах