румуни
РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу.
Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами .. веселі й гомінкі румуни (М. Коцюбинський);
Хто він є – цей бурлака з моря .. Румун чи англієць? (Ю. Яновський);
Окрім нас, сиділо ще дві пані в купе, .. це були румунки й говорили між собою лиш по-румунськи (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- румуни — -ів, мн. (одн. румун, -а, ч.; румунка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- румуни — РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Соціалістичної Республіки Румунії; представники цього народу. Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами.. Словник української мови в 11 томах