румуни
РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Соціалістичної Республіки Румунії; представники цього народу.
Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами.. веселі й гомінкі румуни (Коцюб., І, 1955, 382);
Хто він є — цей бурлака з моря.. Румун чи англієць? (Ю. Янов., II, 1958, 54);
Окрім нас, сиділо ще дві пані в купе,.. це були румунки й говорили між собою лиш по-румунськи (Коб., III, 1956, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- румуни — -ів, мн. (одн. румун, -а, ч.; румунка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- румуни — РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу. Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами .. веселі й гомінкі румуни (М. Словник української мови у 20 томах