рум'яний

РУМ'Я́НИЙ, а, е.

1. Покритий рум'янцем (у 1 знач.).

Галя рожевіла з двору своїм рум'яним личком і веселила все своїм добрим поглядом... (Панас Мирний);

// З лицем, покритим рум'янцем (у 1 знач.).

Рипнули двері, і на порозі Килина. Рум'яна з морозу і сердита (А. Головко).

2. Який має червоний або рожевий колір.

Була [Маруся] кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня (Марко Вовчок);

Настане час, і в юній сині сади моєї батьківщини рум'яним цвітом зацвітуть (В. Сосюра).

3. перен. Який має рожево-червоне або багряне забарвлення від променів сонця під час його сходу чи заходу.

Внизу яром клубилася мряка, але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві (І. Франко);

З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (М. Коцюбинський).

4. перен. З рожевим або червоним боком (боками) (про плід); червонобокий.

Пахнуть яблука рум'яні (М. Рудь).

5. перен. Який має червонуватий, золотисто-коричневий відтінок (про страви, кулінарні вироби після смаження або випікання).

Через дві хвилини Валентин Модестович сидів за столом перед тарілкою з рум'яним і запашним біфштексом (Ю. Шовкопляс);

Рум'яні пиріжки на величезних блюдах горами здіймались над жареними качками, фаршированими гусьми (О. Донченко);

Хліб на столі. Велика рум'яна паляниця – саме сонце в хаті (з наук.-попул. літ.).