рунистий
РУНИ́СТИЙ¹, а, е.
З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий.
Дихнув вітерець – і ожив стародавній той город: завештались люди, верблюди ревуть, голосить руниста отара (Дніпрова Чайка).
РУНИ́СТИЙ², а, е.
Який росте густо, кущиться (про злаки і трави); густий, кущуватий.
Мокрець – зілля рунисте, стелеться густо і коренисто (Сл. Б. Грінченка);
Тракторист Сень сповіщає, що в бригаді Теклі рунистий хліб, вкорінився добре (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рунистий — руни́стий 1 прикметник вовнистий руни́стий 2 прикметник кущуватий Орфографічний словник української мови
- рунистий — I -а, -е. З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий. II -а, -е. Який росте густо, кущиться (про злаки і трави); густий, кущуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рунистий — ШЕРСТИ́СТИЙ (з довгою і густою шерстю); ВОВНИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ також с. г. (перев. про овець, кіз). Поблизу Києва знайшли череп шерстистого носорога (з журналу); Маємо все: ліси й води, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті (П. Словник синонімів української мови
- рунистий — Руни́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рунистий — РУНИ́СТИЙ¹, а, е. З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий. Дихнув вітерець — і ожив стародавній той город: завештались люди, верблюди ревуть, голосить руниста отара (Дн. Чайка, Тв., 1960, 148). РУНИ́СТИЙ², а... Словник української мови в 11 томах
- рунистий — Рунистий, -а, -е Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто. Словник української мови Грінченка