1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рунистий

руни́стий

I -а, -е.

З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий.

II -а, -е.

Який росте густо, кущиться (про злаки і трави); густий, кущуватий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рунистий — руни́стий 1 прикметник вовнистий руни́стий 2 прикметник кущуватий Орфографічний словник української мови
  2. рунистий — РУНИ́СТИЙ¹, а, е. З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий. Дихнув вітерець – і ожив стародавній той город: завештались люди, верблюди ревуть, голосить руниста отара (Дніпрова Чайка). РУНИ́СТИЙ², а... Словник української мови у 20 томах
  3. рунистий — ШЕРСТИ́СТИЙ (з довгою і густою шерстю); ВОВНИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ також с. г. (перев. про овець, кіз). Поблизу Києва знайшли череп шерстистого носорога (з журналу); Маємо все: ліси й води, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті (П. Словник синонімів української мови
  4. рунистий — Руни́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рунистий — РУНИ́СТИЙ¹, а, е. З густою і довгою вовною (перев. про овець); вовнистий. Дихнув вітерець — і ожив стародавній той город: завештались люди, верблюди ревуть, голосить руниста отара (Дн. Чайка, Тв., 1960, 148). РУНИ́СТИЙ², а... Словник української мови в 11 томах
  6. рунистий — Рунистий, -а, -е Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто. Словник української мови Грінченка