руточка
РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ру́та 1.
– Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м'яточка, ані руточка... (Ганна Барвінок);
А-а-а, а-а-а, коточок, Не йди рано в садочок, Не полохай галочок. Нехай зов'ють віночок Та з руточки, із м'яточки (примовка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руточка — ру́точка іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет. Орфографічний словник української мови
- руточка — РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1. — Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м’яточка, ані руточка… (Барв., Опов.., 1902, 125). Словник української мови в 11 томах