1. Словник української мови в 11 томах

руточка

РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1.

— Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м’яточка, ані руточка… (Барв., Опов.., 1902, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руточка — ру́точка іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет. Орфографічний словник української мови
  2. руточка — РУ́ТОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. – Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє ані м'яточка, ані руточка... (Ганна Барвінок); А-а-а, а-а-а, коточок, Не йди рано в садочок, Не полохай галочок. Нехай зов'ють віночок Та з руточки, із м'яточки (примовка). Словник української мови у 20 томах