рутонька

РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1.

Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки (Укр. дит. фольк., 1962, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутонька — ру́тонька іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет. Орфографічний словник української мови
  2. рутонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рутонька — РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів'ють віночок Із рутоньки, із м'ятоньки (примовка). Словник української мови у 20 томах
  4. рутонька — Рутонька, руточка, -ки ж. ум. отъ рута. Словник української мови Грінченка