рутонька
РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1.
Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки (Укр. дит. фольк., 1962, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутонька — ру́тонька іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет. Орфографічний словник української мови
- рутонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рутонька — РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів'ють віночок Із рутоньки, із м'ятоньки (примовка). Словник української мови у 20 томах
- рутонька — Рутонька, руточка, -ки ж. ум. отъ рута. Словник української мови Грінченка