рухливо

РУХЛИ́ВО.

Присл. до рухли́вий 2.

Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухливо — рухли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рухливо — Присл. до рухливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рухливо — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  4. рухливо — РУХЛИ́ВО. Присл. до рухли́вий 2. Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається (Мас., Роман.., 1970, 76). Словник української мови в 11 томах