рученятка
РУЧЕНЯ́ТКА, ток, мн. (одн. рученя́тко, а, с.).
Зменш.-пестл. до рученя́та.
Малесенькі рученятка обвилися коло його.., і голосочок шепоче: “Братику! братику!” (Марко Вовчок);
Надія прокинулась, але підвестися не могла: тепле рученятко сонного Юрасика так приємно душило її за шию, що й поворухнутися не хотілось (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рученятка — рученя́тка множинний іменник Орфографічний словник української мови
- рученятка — див. рука Словник синонімів Вусика
- рученятка — -ток, мн. (одн. рученятко, -а, с.). Зменш.-пестл. до рученята. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рученятка — РУЧЕНЯ́ТКА, ток, мн. (одн. рученя́тко, а, с.). Зменш.-пестл. до рученя́та. Малесенькі рученятка обвилися коло його.., і голосочок шепоче: «Братику! братику!... Словник української мови в 11 томах