1. Словник української мови в 11 томах

рученятка

РУЧЕНЯ́ТКА, ток, мн. (одн. рученя́тко, а, с.). Зменш.-пестл. до рученя́та.

Малесенькі рученятка обвилися коло його.., і голосочок шепоче: «Братику! братику!» (Вовчок, І, 1955, 341);

Надія прокинулась, але підвестися не могла: тепле рученятко сонного Юрасика так приємно душило її за шию, що й поворухнутися не хотілось (Баш, Надія, 1960, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рученятка — рученя́тка множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. рученятка — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. рученятка — -ток, мн. (одн. рученятко, -а, с.). Зменш.-пестл. до рученята. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рученятка — РУЧЕНЯ́ТКА, ток, мн. (одн. рученя́тко, а, с.). Зменш.-пестл. до рученя́та. Малесенькі рученятка обвилися коло його.., і голосочок шепоче: “Братику! братику!... Словник української мови у 20 томах