1. Словник української мови в 11 томах

рученята

РУЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. рученя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до ру́ки ( див. рука́ 1).

Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали від одної роботи до другої (Коцюб., І, 1955, 14);

Немає і не буде в усіх галактиках нічого кращого за.. усміх дитячий, ласкавість рученят, перше лепетання (Гончар, Тронка, 1963, 306);

Підгорнувши невеличке Рученя під біле личко, У колисці, бачу я, Спить в палу́ мале хлоп’я (Щог., Поезії, 1958, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рученята — рученя́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. рученята — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. рученята — -нят, мн. (одн. рученя, -яти, с.). Зменш.-пестл. до руки (див. рука 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рученята — РУЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. рученя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до ру́ки (див. рука́ 1). Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали від одної роботи до другої (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рученята — Рученя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)