рученята

рученя́та

ят, мн. (одн. рученя, -яти, с.).

Зменш.-пестл. до руки (див. рука 1)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рученята — рученя́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. рученята — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. рученята — РУЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. рученя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до ру́ки (див. рука́ 1). Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали від одної роботи до другої (М. Словник української мови у 20 томах
  4. рученята — Рученя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рученята — РУЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. рученя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до ру́ки ( див. рука́ 1). Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали від одної роботи до другої (Коцюб. Словник української мови в 11 томах