рушений

РУ́ШЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ру́шити¹ 3.

Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена... (О. Гончар);

І він .. вдарив коня і перший помчав на північ, де біліли чисті, не рушені ні людською ногою, ні кінськими копитами сніги (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушений — ру́шений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. рушений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до рушити I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рушений — РУ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ру́шити¹ 3. Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена… (Гончар, II, 1959, 70). Словник української мови в 11 томах