1. Словник української мови у 20 томах

рябчик

РЯ́БЧИК, а, ч.

1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням.

Рябчик, тетерів і глухар гніздяться на землі, тут же часто шукають їжу (із журн.);

// М'ясо цього птаха, що вживається як їжа.

2. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком.

Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани, рябчики, шафрани та рястки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябчик — ря́бчик 1 іменник чоловічого роду, істота птах ря́бчик 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. рябчик — -а, ч. 1》 Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. || М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2》 Рід багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, перев. з рябим малюнком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рябчик — (-а) ч. 1. морськ., крим. Флотський тільник. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 308. 2. жрм. Радянський рубль. Коли Бурмило зайшов до кімнати, де борсався на ліжку у п'яних видіннях Мейдик... Словник жарґонної лексики української мови
  4. рябчик — Птах ряду куроподібних, заселяє ліси Євразії; довж. 36-45 см; в Україні охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рябчик — РЯ́БЧИК (лісовий птах родини тетерукових із рябим оперенням), РЯБЕ́ЦЬ. Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали,.. кудись у інший край позалітали (Я. Щоголів); Іванов згадав, що.. лежить вбитий ним ще вранці рябець. Він витяг його і почав скубти (І. Багмут). Словник синонімів української мови
  6. Рябчик — Ря́бчик, -ка; -ки, -ків = Рябко́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рябчик — РЯ́БЧИК, а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. В УРСР рябчик зустрічається в лісах Полісся і Карпат, вибираючи ділянки з густим підліском, недалеко від води (Корисні птахи.., 1950, 24); // М’ясо цього птаха, що вживається як їжа. Словник української мови в 11 томах
  8. рябчик — Рябчик, -ка м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у. Словник української мови Грінченка