рівнодення
РІВНОДЕ́ННЯ, я, с., астр.
Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова.
У дні рівнодень Сонце знаходиться на небесному екваторі (з навч. літ.);
У день осіннього рівнодення положення Землі відносно сонячних променів нічим не відрізняється від її положення в день весняного рівнодення (з наук.-попул. літ.);
Такі [дванадцятибальні] шторми трапляються рік у рік, лише пізньої осені та навесні – в пору рівнодення (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівнодення — рівноде́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рівнодення — [р’іўноден':а] -н':а, р. мн. -ен' Орфоепічний словник української мови
- рівнодення — -я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівнодення — РІВНОДЕ́ННЯ, я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова. В дні рівнодень Сонце знаходиться на небесному екваторі (Астр. Словник української мови в 11 томах