1. Словник української мови у 20 томах

рівня

РІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм.

Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін.

– Не займай мене ніколи, наймите! – промовила [дівчина]. – Чи ж я тобі рівня? (Марко Вовчок);

А парубки які були... Не теперішнім рівня! Які тепер парубки? Оскублені [обскубані] горобці перед тими!.. Казна на що попереводились... (О. Стороженко);

– Шевченко – це ж великий наш поет, він Пушкіну рівня (С. Голованівський);

// Те, що рівняється до чого-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.

Плавай морем-океаном З півночі до півдня, Та ніде нема країни, Щоб з нашою рівня (з думи);

– Там ліс!.. І тепер на всю околицю, а ще років десятків через три й рівні йому не буде на увесь повіт (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рівня — Рі́вня іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. рівня — -і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. || Те, що рівняється до чого-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівня — Він мені не рівня. Він недоріс до мене. Він нищого стану. Знайде рівня рівню, а болото свиню. Свій свого все иайде. Ой я собі війтівна, я ж тобі не рівна. Ми собі не рівня, ти до мене не ходи. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. рівня — підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. рівня — Рі́вня, -ні, -нею кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рівня — РІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. — Не займай мене ніколи, наймиту! — промовила [дівчина]. — Чи ж я тобі рівня? (Вовчок, І, 1955, 311); А парубки які були… Не теперішнім рівня!... Словник української мови в 11 томах
  7. рівня — Рівня, -ні ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330. Словник української мови Грінченка