рівнява

РІ́ВНЯВА, и, ж., рідко.

Те саме, що рівни́на.

Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (М. Рильський);

Мить – і здибилося море, З рівняви зробились гори (Д. Павличко);

Степова рівнява.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівнява — Рі́внява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. рівнява — -и, ж., рідко. Те саме, що рівнина. Степова рівнява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнява — РІ́ВНЯВА, и, ж., рідко. Те саме, що рівни́на. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224); Мить — і здибилося море, З рівняви зробились гори (Павл., Пальм. віть, 1962, 36); Степова рівнява. Словник української мови в 11 томах
  4. рівнява — Рівнява, -ви ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65. Словник української мови Грінченка