рівняння
РІВНЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися.
Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика й літературознавця не як самоціль, а як один із засобів .. рівняння літератури по життю (з наук. літ.);
– Солдат Підгайко, стру-унко! Рівняння на середину! (В. Нестайко).
2. мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин.
Математика – він чудово її знав. Щоб перевірити себе, згадав формули площин всіх фігур, квадратові рівняння, відносини тригонометричних, функцій (В. Підмогильний);
Якщо обидві частини рівності з однією або кількома буквами мають однакову числову величину не при всяких числових значеннях цих букв, то дана рівність називається рівнянням (з навч. літ.);
Задачі механіки привели відразу до створення надзвичайно цікавої дисципліни – теорії диференціальних рівнянь (з наук.-попул. літ.).
Ко́рінь рівня́ння див. ко́рінь.
△ (1) Диференціа́льне рівня́ння, мат. – рівняння, яке описує зв'язок між невідомою функцією та її похідними.
Спочатку диференціальні рівняння виникли із задач механіки, в яких брали участь координати тіл, їхні швидкості та прискорення, розглянуті як функції від часу (з наук.-попул. літ.);
(2) Інтегра́льне рівня́ння, мат. – рівняння, що містить невідому функцію під знаком інтеграла.
Між інтегральними рівняннями та диференційними рівняннями існує тісний зв'язок (з навч. літ.);
(3) Ірраціона́льне рівня́ння, мат. – рівняння, що містить невідоме в певному дробовому степені.
Розв'язування ірраціональних рівнянь ґрунтується на приведенні їх за допомогою деяких перетворень до раціонального рівняння (з навч. літ.);
(4) Неозна́чене рівня́ння, мат. – рівняння, яке має більше одного невідомого;
(5) Показнико́ві рівня́ння – рівняння, в яких у показник степеня входить невідоме;
(6) Раціона́льне рівня́ння, мат. – рівняння, у якому ліва й права частини є раціональними виразами.
Знаменником у раціональному рівнянні є ціле число (з навч. літ.);
(7) Хімі́чне рівня́ння – запис хімічних реакцій хімічними формулами та чисельними коефіцієнтами у відповідності до закону збереження маси речовин.
Значення в інших словниках
- рівняння — рівня́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рівняння — [р'іўн’ан':а] -н':а, р. мн. -н'ан' Орфоепічний словник української мови
- рівняння — -я, с. 1》 Дія за знач. рівняти і рівнятися. Тримати (взяти) рівняння на кого, що — брати кого-, що-небудь за взірець для наслідування. 2》 мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин. Зведене рівняння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівняння — Записана у вигляді рівності задача знаходження величин аргументів (невідомі у р.), при яких значення 2-х даних функцій є рівними; напр., в алгебричному р. порівнюються 2 многочлени. Універсальний словник-енциклопедія
- рівняння — Рівня́ння, -ння, -нню, в -нні; -ня́ння, -ня́нь і -ня́ннів, -ня́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівняння — РІВНЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів.. Словник української мови в 11 томах