рівняння

РІВНЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися.

Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика й літературознавця не як самоціль, а як один із засобів .. рівняння літератури по життю (з наук. літ.);

– Солдат Підгайко, стру-унко! Рівняння на середину! (В. Нестайко).

2. мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин.

Математика – він чудово її знав. Щоб перевірити себе, згадав формули площин всіх фігур, квадратові рівняння, відносини тригонометричних, функцій (В. Підмогильний);

Якщо обидві частини рівності з однією або кількома буквами мають однакову числову величину не при всяких числових значеннях цих букв, то дана рівність називається рівнянням (з навч. літ.);

Задачі механіки привели відразу до створення надзвичайно цікавої дисципліни – теорії диференціальних рівнянь (з наук.-попул. літ.).

Ко́рінь рівня́ння див. ко́рінь.

△ (1) Диференціа́льне рівня́ння, мат. – рівняння, яке описує зв'язок між невідомою функцією та її похідними.

Спочатку диференціальні рівняння виникли із задач механіки, в яких брали участь координати тіл, їхні швидкості та прискорення, розглянуті як функції від часу (з наук.-попул. літ.);

(2) Інтегра́льне рівня́ння, мат. – рівняння, що містить невідому функцію під знаком інтеграла.

Між інтегральними рівняннями та диференційними рівняннями існує тісний зв'язок (з навч. літ.);

(3) Ірраціона́льне рівня́ння, мат. – рівняння, що містить невідоме в певному дробовому степені.

Розв'язування ірраціональних рівнянь ґрунтується на приведенні їх за допомогою деяких перетворень до раціонального рівняння (з навч. літ.);

(4) Неозна́чене рівня́ння, мат. – рівняння, яке має більше одного невідомого;

(5) Показнико́ві рівня́ння – рівняння, в яких у показник степеня входить невідоме;

(6) Раціона́льне рівня́ння, мат. – рівняння, у якому ліва й права частини є раціональними виразами.

Знаменником у раціональному рівнянні є ціле число (з навч. літ.);

(7) Хімі́чне рівня́ння – запис хімічних реакцій хімічними формулами та чисельними коефіцієнтами у відповідності до закону збереження маси речовин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівняння — рівня́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рівняння — [р'іўн’ан':а] -н':а, р. мн. -н'ан' Орфоепічний словник української мови
  3. рівняння — -я, с. 1》 Дія за знач. рівняти і рівнятися. Тримати (взяти) рівняння на кого, що — брати кого-, що-небудь за взірець для наслідування. 2》 мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин. Зведене рівняння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рівняння — Записана у вигляді рівності задача знаходження величин аргументів (невідомі у р.), при яких значення 2-х даних функцій є рівними; напр., в алгебричному р. порівнюються 2 многочлени. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рівняння — Рівня́ння, -ння, -нню, в -нні; -ня́ння, -ня́нь і -ня́ннів, -ня́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рівняння — РІВНЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів.. Словник української мови в 11 томах