рівняти

РІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

1. що. Робити що-небудь рівним (у 1, 2 знач.), без заглибин, виступів і т. ін.; вирівнювати.

Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький);

Чередник схиливсь на ясла, Вуса хусткою рівня: Треба знати, як їх [корів] пасти, Щоб було в артілі масло, Молоко і сир щодня!.. (І. Вирган);

Я знов спускала очі до роботи і, рівняючи рукава та припасовуючи комір, вкупі з тим розважала, що за тип моя бесідниця (Леся Українка).

2. кого, що, до кого – чого, з ким – чим і без дод. Зіставляти, порівнювати кого-, що-небудь із кимсь, чимсь.

Вона довго плакала і довго потім думала, рівняючи свої колишні мрії про дружинне [сімейне] життя до сьогочасної дійсності (Б. Грінченко);

Мені ще трудно зробити вибір, мій мозок працює, розбирає усякі деталі, рівняє, я енергійно ношусь по хаті (М. Коцюбинський);

Чому їх [берези] так ми любимо? Чому З берізкою ми дівчину рівняєм Нам наймилішу? (М. Рильський).

3. кого, що. Уважати, визнавати кого-, що-небудь рівнозначним, рівноцінним комусь, чомусь у певному відношенні; уподібнювати.

[Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський);

– Ну, Юзечко, не будь же дитиною! Хто ж рівняє приятельку до кавалера, а кавалера до приятельки? (Леся Українка).

4. кого, що. Робити кого-небудь однаковим із кимсь у певному відношенні; зрівнювати.

– Хіба ми ріжемо? – ледве вимовив [Чіпка], перевівши дух: – ми тільки рівняємо багатих з бідними... (Панас Мирний);

Народ наш – творець: і рівняє він славою щиро Митця й хлібороба, простого бійця й командира (І. Муратов).

5. кого, що. Розташовувати, розміщувати кого-небудь в один ряд, по рівній, прямій лінії.

Два солдати, взявши в руки гумові палиці, стали по обидва боки ламаної черги, рівняли її в шнурочок (Григорій Тютюнник).

(1) Рівня́ти крок з ким, на кого і без дод.:

а) те саме, що Іти́ в но́гу (див. іти́).

Людські потоки Під гордий марш свої рівняють кроки (М. Рильський);

б) робити так, як хтось інший.

– Ми молоді, – продовжувала вона, – не з дідами ж нам крок рівняти! (М. Томчаній).