рівнятися

РІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні.

– Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна .. Куди вже, стара, нам з тобою рівнятися до неї (І. Нечуй-Левицький);

Маруня має палкі чорні очі, Софія росла, білява, у Ірини щічки, як яблучка.., та все-таки ні одна не може рівнятися з Маланкою, що служила у тітки Фросини (Н. Кобринська);

До хлопців найкращих рівняюся сміло, І стан мій – тополя в саду молода! (М. Нагнибіда);

Жодна із них [жінок] не могла б з Пенелопою навіть рівнятись розумом (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

2. перен., на кого – що. Намагатися наслідувати яийсь приклад або кого-небудь.

– Треба уміти, товариші, не тільки балакати, а й робити. Рівняйтеся в цьому на першу бригаду. Рівняйтеся на її бригадира (П. Панч);

На тебе в юності рівнялась Когорта перша молода (М. Шеремет);

Коли б архітектори .. самі приїхали до колгоспу і збудували ці садиби, аби люди на ділі побачили те краще, на що їм слід рівнятися, – .. яку величезну послугу зробили б такі архітектори (О. Довженко).

3. з чим. Бути однаковим із чимсь, подібним до чого-небудь у певному відношенні.

– На які я гори сходила, Тільки Бог єдиний зна, А із нашою “Могилою” Не рівнялась ні одна (О. Олесь);

Збудований колись на кордонах Римської імперії Троянів вал .. навряд чи міг навіть в часи розбудови рівнятися могутністю з цим валом – насипом свіжовиверженого з траси каналу ґрунту (О. Гончар).

4. Шикуватися в рівну, пряму лінію, вирівнювати свої шеренги, ряди, ставати струнко.

Молодий стрункий прапорщик рівняється з Ванею. На ньому все нове, все блищить – хромові чоботи, форма, погони (М. Шеремет);

// уживається як військова, спортивна і т. ін. команда для вирівнювання шеренги, рядів.

Ось роті нашій розітнулась “Рівняйсь!” – команда крижана (Т. Осьмачка);

// на кого – що. Уживається як команда вишикуватися, стати струнко і повернути голову в бік того, кого або що вшановують.

[Часник:] Партизани, на прапор рівняйсь, струнко! (О. Корнійчук);

Вони пройшли, рівняючись на мучеників, яких і після смерті поліцаї тримали під охороною (В. Петльований).

5. Наблизившись, опинятися поряд з ким-, чим-небудь.

Щоб роздивитись на них [панів], треба було спершу бігти їм навперейми, а вже як рівнялись, щодуху мчати поряд (А. Головко);

В ту мить, коли чоловік рівняється зі мною і робить дальший крок, я і Земляк раптом хапаємо його за ноги і з силою рвемо до себе (І. Багмут);

Андрій з подорожніми рівняються з ворітьми свого двору (Ю. Яновський).