рівнятися

ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити, щоб воно рівнялось ста життям — це велика честь для людини, це доблесть людини (П. Тичина); Місячна плата члена виносила 10 гульденів, то розуміється, що бідолахам був доступ до сеї компанії неможливий (І. Франко).

МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях). Дівчата — Фрося та Парася — міряються косами, чия довша (Грицько Григоренко); (Одарка:) Куди ж нам до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо!.. (М. Кропивницький); -. Він просив нагадати вам, що чистотою наші лабораторії повинні змагатися з лікарнями (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

рівнятися — “П’ять плюс п’ять рівняється десяти” – кажуть і пишуть, забуваючи, що дієслово рівнятися має не те значення, яке йому в цій фразі надають. Рівнятися – триматися одної лінії в ряді, шерензі (“Рівнятися на правофлангового!... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
рівнятися — рівня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
рівнятися — [р'іўн’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
рівнятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному аспекті. 2》 перен., на кого – що. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого-небудь. 3》 з чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
рівнятися — РІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. – Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна .. Словник української мови у 20 томах
рівнятися — РІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. — Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна.. Куди вже, стара, нам з тобою рівнятися до неї (Н. Словник української мови в 11 томах
рівнятися — Рівня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537. Словник української мови Грінченка