рівчак

КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Весь сад обкопаний канавою, що поросла жостером, бузиною і бур'яном (Ю. Мушкетик); Кладовище було обкопане глибоким ровом. На окопі росла густа дереза. З одного боку по окопі росли високі верби (І. Нечуй-Левицький); Садки кінчилися великим закопом, порослим колючим терном (П. Панч); Ой у лісі під горіхом викопана фоса (пісня); За вікнами дощ, чути було, як у рівчаках хлюпоче вода (Н. Рибак).

ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Це вже, напевне, літо почалось чи тільки зачерпнуло молодої води з потоку... (В. Стус); По дитині плачучи, Церера Слізьми доповняла плин струмка (переклад М. Лукаша); Як дівочий сон чарівний, як сріблисті блиски зір, Ніагари мчить плав рівний крізь зелений первобір (Уляна Кравченко); З височенного перекату скатертю переливається широкий пласт кришталевої лави (О. Стороженко); Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П'янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (М. Зеров); Їдемо яром між високими, посмугованими брунатними патьоками, безлісими горбами (Ю. Мельничук); Наша хата стояла край села. Над самими глинищами, там, де росли тільки вільхи, де весело бурунились бурчаки (Ю. Збанацький); Воркує голубом рівчак (М. Стельмах). — Пор. 1. струмо́к.