рівність

РІ́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до рі́вний 1–6.

Рівність стовбура і вузькість крони та швидкість росту пірамідальної тополі є гарантією того, що закладені з неї лісонасадження будуть високопродуктивними (із журн.);

В її [теорії тяжіння] основу він [А. Ейнштейн] поклав широко відомий факт рівності інертної й гравітаційної мас (з наук.-попул. літ.);

– Звичайно, – рівним голосом відповів Малахов, і саме ця рівність і безбарвність голосу насторожила старого Зуба (В. Собко);

Її каліцтво і сидяче життя придали її характерові якусь надзвичайну рівність, м'якість (І. Франко).

2. Рівне становище людей у суспільстві, що виражається в однаковому відношенні до засобів виробництва й у користуванні тими самими політичними та громадянськими правами.

– Де наша минувшість, де вона ділась? Де наша козацька воля і рівність? (І. Нечуй-Левицький);

Україна була краєм свободи й рівності, і тому багато москалів, не зносячи царського тюремного режиму, переселялося жити в Україну (Г. Хоткевич);

Вибуяють творчі сили Тараса і, вирвавшись з кріпацтва, ще гостріше відчувши себе сином свого народу, що увібрав його бунтарство, закликатиме він пригноблених на боротьбу за соціальну і національну рівність (С. Васильченко);

Рівність, братерство і воля усім – Наші були ідеали, Теплою кров'ю на стягу своїм Ми їх в борні написали (О. Олесь).

3. Алгебраїчний вираз з двох рівних між собою частин.

Два числа або два алгебраїчні вирази, сполучені між собою знаком =, становлять рівність (з навч. літ.).

(1) Ге́ндерна рі́вність – законодавство, яке закріплює правові стосунки між чоловіками і жінками.

Гендерна рівність посідає важливе місце у забезпечені розвитку здорового суспільства та знаходиться в центрі економічного та соціального прогресу (з наук.-попул. літ.).