рівність
РІ́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до рі́вний 1-6.
Рівність стовбура і вузькість крони та швидкість росту пірамідальної тополі є гарантією того, що закладені з неї лісонасадження будуть високопродуктивними (Колг. Укр., 10, 1958, 38);
В її [теорії тяжіння] основу він [А. Ейнштейн] поклав широко відомий факт рівності інертної і гравітаційної мас (Наука.., 3, 1960, 10);
— Звичайно, — рівним голосом відповів Малахов, і саме ця рівність і безбарвність голосу насторожила старого Зуба (Собко, Справа.., 1959, 28);
Її каліцтво і сидяче життя придали її характерові якусь надзвичайну рівність, м’якість (Фр., III, 1950, 62);
Всі питання у виборчих комісіях розв’язуються простою більшістю голосів; при рівності голосів — голос голови дає перевагу (Полож. про вибори.., 1946, 10).
2. Рівне становище людей у суспільстві, що виражається в однаковому відношенні до засобів виробництва і в користуванні одними й тими ж політичними та громадянськими правами.
Для повного визволення жінки і для справжньої рівності її з чоловіком треба, щоб було суспільне господарство і щоб жінка брала участь у спільній продуктивній праці (Ленін, 39, 1973, 188);
Рівність, братерство і воля усім — Наші були ідеали, Теплою кров’ю на стягу своїм Ми їх в борні написали (Олесь, Вибр., 1958, 117);
Скільки краси в товаристві, є любові людини до людини! Скільки високого смислу в почутті рівності і дружби народів! (Довж., III, 1960, 70).
3. Алгебраїчний вираз з двох рівних між собою частин.
Два числа або два алгебраїчні вирази, сполучені між собою знаком =, становлять рівність (Алг., І, 1956, 79).
∆ Знак рі́вності — математичний знак у вигляді двох коротких паралельних ліній (=), які вказують на те, що частини алгебраїчного виразу, між якими він стоїть, рівні.
◊ Ста́вити (поста́вити) знак рі́вності див. знак.
Значення в інших словниках
- рівність — рі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рівність — У політичній думці загалом використовуються два поняття рівності. Перше є основоположним: згідно з ним люди зображаються як рівні істоти. Енциклопедія політичної думки
- рівність — [р’іўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- рівність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до рівний 1-6). 2》 Рівне становище людей у суспільстві, що виражається в однаковому ставленні до засобів виробництва і в користуванні тими самими політичними та громадянськими правами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівність — РІ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до рі́вний 1–6. Рівність стовбура і вузькість крони та швидкість росту пірамідальної тополі є гарантією того, що закладені з неї лісонасадження будуть високопродуктивними (із журн.); В її [теорії тяжіння] основу він [А. Словник української мови у 20 томах
- рівність — ста́вити / поста́вити знак рі́вності між ким—чим. Визнавати кого-, що-небудь рівноцінним іншому; ототожнювати. Франко дорікає Нечую-Левицькому за... Фразеологічний словник української мови
- рівність — Рі́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівність — рос. равенство 1. Якісне поняття, що використовується в економічній науці в розумінні "рівність доходів", "майнова рівність", "рівність можливостей" тощо, щоб акцентувати наявність рівності або нерівності у стані окремих соціальних груп населення. 2. Математична рівність, рівняння. Eкономічна енциклопедія
- рівність — Рівність, -ности ж. Равенство. Левиц. Пов. 266. Таких людей підіймати до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. Не стало рівности, не стало братства. Мир. ХРВ. 85. Словник української мови Грінченка