рідкісний
РІ́ДКІСНИЙ, а, е.
Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний.
– Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (М. Чабанівський);
Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок, на якому можна було впізнати першого радянського космонавта (О. Гончар);
// Який виділяється серед інших своїми якостями, властивостями і т. ін.; чудовий.
Рідкісний, чарівний мінерал [алмаз], рівного якому за дивовижною красою і грою барв немає в світі, відомий людству кілька тисячоліть (з газ.);
Святковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рідкісний — рі́дкісний прикметник Орфографічний словник української мови
- рідкісний — Раритетний, унікальний, рідкий. Словник синонімів Караванського
- рідкісний — [р’ідк'існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- рідкісний — -а, -е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. || Який вирізняється з-поміж інших своїми якостями, властивостями і т. ін.; чудовий. Рідкісна книга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рідкісний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст. Словник синонімів української мови
- рідкісний — РІ́ДКІСНИЙ, а, е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. — Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах