1. Орфоепічний словник української мови

рідкісний

рі́дкісний

[р’ідк'існией]

м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідкісний — рі́дкісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рідкісний — Раритетний, унікальний, рідкий. Словник синонімів Караванського
  3. рідкісний — -а, -е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. || Який вирізняється з-поміж інших своїми якостями, властивостями і т. ін.; чудовий. Рідкісна книга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рідкісний — РІ́ДКІСНИЙ, а, е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. – Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рідкісний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. рідкісний — РІ́ДКІСНИЙ, а, е. Який трапляється, буває і т. ін. рідко; незвичайний. — Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах