1. Словник української мови у 20 томах

рідненький

РІДНЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до рі́дний.

– Будьте мені батеньком рідненьким! не гнушайтесь бідним сиротою!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Мар'яна:] Який щирий та вірний був би козак з мене! Як би я тоді боронила .. наш край рідненький... (С. Васильченко);

– Степане Васильовичу, рідненький, – плачучи, охопила [Дарина] його руками, притулилась до нього, не сміючи поцілувати (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідненький — рідне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рідненький — -а, -е. Пестл. до рідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рідненький — РІДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рі́дний. — Будьте мені батеньком рідненьким! не гнушайтесь бідним сиротою!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 57); [Мар’яна:] Який щирий та вірний був би козак з мене! Як би я тоді боронила.. наш край рідненький… (Вас. Словник української мови в 11 томах
  4. рідненький — Рідний, -а, -е 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364. Словник української мови Грінченка