1. Словник української мови у 20 томах

рідня

РІДНЯ́, і́, ж.

1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі.

[Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І. Нечуй-Левицький);

Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші – батька, дядько Мусій – племінницю.., у Тимка на засланні батько (А. Головко);

* У порівн. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (М. Стельмах).

2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь.

– Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (М. Коцюбинський);

Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (М. Стельмах);

– Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (О. Гончар);

// перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь.

Пуста голова – баранові рідня (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідня — рідня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рідня — зб., родичі, родина, як ім. кревні; (кому) родич, родичка. Словник синонімів Караванського
  3. рідня — див. родина; родич Словник синонімів Вусика
  4. рідня — [р'ід(')н’а] -д(‘)н'і, ор. -днеийу Орфоепічний словник української мови
  5. рідня — -і, ж. 1》 збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. 2》 кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. || перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рідня — РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Словник синонімів української мови
  7. рідня — Рідня́, -дні́, -дне́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рідня — РІДНЯ́, і, ж. 1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. рідня — Рідня, -ні ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338. Словник української мови Грінченка