1. Словник синонімів української мови

рідня

РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок); Латин сей, хоть не дуже близько, А все олимпським був рідня (І. Котляревський); І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко); От недалечко живе Кіндрат. Ще трохи мій і родак (О. Ковінька); Скликав молодий ханенко Рідних, близьких, свояків (І. Франко); Не знайшли ні друзі, ані кревні Рицарського тіла молодого (М. Рильський); Тут у мене повно кревняків (Лесь Мартович).

РІДНЯ́ (рідні люди), РО́ДИЧІ, КРЕ́ВНІ розм., ПЛЕ́М'Я заст. В хаті неначе лежала на лаві мертва Мелашка, і вся рідня зійшлась на її похорон (І. Нечуй-Левицький); У хаті, на лавах, поважно сиділи люди, близькі, родичі й сусіди (Я. Качура); Кобза з Остапом.. попрощались із своїми кревними (О. Стороженко); Приїздить він до дядька, а дядина побачила та й кає: — Це ж наше плем'я їде (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідня — рідня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рідня — зб., родичі, родина, як ім. кревні; (кому) родич, родичка. Словник синонімів Караванського
  3. рідня — див. родина; родич Словник синонімів Вусика
  4. рідня — [р'ід(')н’а] -д(‘)н'і, ор. -днеийу Орфоепічний словник української мови
  5. рідня — -і, ж. 1》 збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. 2》 кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. || перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рідня — РІДНЯ́, і́, ж. 1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І. Словник української мови у 20 томах
  7. рідня — Рідня́, -дні́, -дне́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рідня — РІДНЯ́, і, ж. 1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. рідня — Рідня, -ні ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338. Словник української мови Грінченка