1. Словник синонімів української мови

рідно

ПО-РІ́ДНОМУ (як рідні, як ведеться поміж рідних), ПО-РОДИ́ННОМУ, ПО-СІМЕ́ЙНОМУ, РОДИ́ННО, РІ́ДНО. Тут мене прийняли по-рідному і взагалі після митарств подорожніх мені здалось, що се я "додому" приїхала (Леся Українка); — Ні, донечко, я тільки на вас глянути, по-родинному, по-родинному, — ласкаво усміхалася баба (В. Собко); — І це ти, мій син, отак діяв; на розголос, на людський поговір, на злі язики поклав те, що треба було тишком-нишком зам'яти, по-сімейному (А. Шиян); "Дядько Хведір" родинно обнімається і чоломкається з тим вусатим поляком (І. Ле); Сказано: своя кістка, своя кров! не обросте вона жиром у розкошах — до свого рідно обізветься! (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідно — рі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рідно — присл. 1》 Те саме, що по-рідному. 2》 Щиро, від усієї душі, приязно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рідно — РІ́ДНО, присл. 1. Те саме, що по-рі́дному. А матуся... Ні, не видно – тільки чорнії стовпці... То ж було всміхнеться рідно (П. Тичина); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. рідно — РІ́ДНО, присл. 1. Те саме, що по-рі́дному. А матуся… Ні, не видно тільки чорнії стовпці… То ж було всміхнеться рідно (Тич., II, 1957, 138); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Мас. Словник української мови в 11 томах