1. Словник української мови у 20 томах

різальник

РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч.

Той, хто ріже що-небудь.

Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці .. Та й різальники подбали про хороший інструмент (з газ.);

Майже на вірну смерть ішли найвідважніші .. різальники дроту, гранатометники, які мусили прокласти дорогу іншим (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різальник — рі́зальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. різальник — -а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різальник — РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці.. Та й різальники подбали, про хороший інструмент (Роб. газ., 16.III 1966, 8); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші.. Словник української мови в 11 томах