різальник
РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь.
Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці.. Та й різальники подбали, про хороший інструмент (Роб. газ., 16.III 1966, 8);
Майже на вірну смерть ішли найвідважніші.. різальники дроту, гранатометники, які мусили прокласти дорогу іншим (Гончар, II, 1959, 444).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різальник — рі́зальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- різальник — -а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різальник — РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці .. Та й різальники подбали про хороший інструмент (з газ.); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші .. Словник української мови у 20 томах