1. Словник української мови у 20 томах

різноголосся

РІЗНОГОЛО́ССЯ, я, с.

Негармонійний, незлагоджений спів;

// Голоси, звуки, мова, що звучать на різні лади.

Усівся [Максим] напроти Орини і завеслував до острівця, звідки розкочувалось над водою пташине різноголосся (М. Стельмах);

З вогневої, з-поміж радісного різноголосся солдатських басів несподівано виділився дівочий голос (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різноголосся — різноголо́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. різноголосся — див. безладдя Словник синонімів Вусика
  3. різноголосся — -я, с. Негармонійний, незлагоджений спів. || Голоси, звуки, мова, що звучать на різні лади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різноголосся — НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  5. різноголосся — РІЗНОГОЛО́ССЯ, я, с. Негармонійний, незлагоджений спів; // Голоси, звуки, мова, що звучать на різні лади. Усівся [Максим] напроти Орини і завеслував до острівця, звідки розкочувалось над водою пташине різноголосся (Стельмах, І, 1962, 433); З вогневої... Словник української мови в 11 томах