різномовний
РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е.
Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою.
Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (М. Бажан);
// Який складається з людей, що розмовляють різними мовами.
Добросельський мовчки, з цікавістю прислухався до різномовного товариства (К. Гордієнко);
Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами (З. Тулуб);
// Який належить людям, що розмовляють різними мовами.
На вулицях почувся різномовний говір представників кіномистецтва з усіх п'яти континентів (із журн.);
// Написаний відмінною від іншого (інших) мовою.
– Кожний батько, свідомий своїх національних обов'язків, повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій книгозбірні конче мусить бути й різномовний журнал (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- різномовний — різномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- різномовний — див. різний Словник синонімів Вусика
- різномовний — -а, -е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою. || Який складається з людей, що розмовляють різними мовами. || Який належить людям, що розмовляють різними мовами. || Написаний відмінною від іншого (інших) мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різномовний — РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою. Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (Бажан, Роки, 1957, 276); Всіма мовами радянських народів виходять у нас тепер як в оригіналі... Словник української мови в 11 томах