1. Словник української мови в 11 томах

різномовний

РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою.

Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (Бажан, Роки, 1957, 276);

Всіма мовами радянських народів виходять у нас тепер як в оригіналі, так і в перекладах, тисячі книг: різномовних, але однодумних співців соціалістичної Батьківщини (Тич., III, 1957, 444);

// Який складається з людей, що розмовляють різними мовами.

Добросельський мовчки, з цікавістю прислухався до різномовного товариства (Горд., Чужу ниву.., 1947, 206);

Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188);

// Який належить людям, що розмовляють різними мовами.

На вулицях почувся різномовний говір представників кіномистецтва з усіх п’яти континентів (Мист., 5, 1961, 30);

// Написаний відмінною від іншого (інших) мовою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різномовний — різномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різномовний — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. різномовний — -а, -е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою. || Який складається з людей, що розмовляють різними мовами. || Який належить людям, що розмовляють різними мовами. || Написаний відмінною від іншого (інших) мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різномовний — РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою. Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (М. Бажан); // Який складається з людей, що розмовляють різними мовами. Словник української мови у 20 томах