рільничий
РІЛЬНИ́ЧИЙ, а, е.
Прикм. до рільни́к 1 і рільни́цтво.
В роботі хлопській, рільничій, переважно гуртовій – приклад .. займає дуже велике місце (І. Франко);
Мотря Карпівна Гнута, бригадир рільничої бригади з “Нового життя”, така вже, що нічого од неї не заховаєш (Остап Вишня);
Заруба побачив обох рільничих бригадирів і швидко пішов їм назустріч (В. Кучер);
// у знач. ім. рільни́чий, чого, ч. Те саме, що рільни́к 1.
У великій кімнаті на довгих лавах сиділи бригадири і рільничі (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рільничий — Земельний [XIX] Історія наших рільничих банків — се дійсна мартирологія нашого селянства [XIX] Словник з творів Івана Франка
- рільничий — рільни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- рільничий — Хліборобський, (- бригаду) сов. польовий; рільницький, рільний. Словник синонімів Караванського
- рільничий — -а, -е. Прикм. до рільник 1) і рільництво. || у знач. ім. рільничий, -чого, ч. Те саме, що рільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рільничий — Рільни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рільничий — РІЛЬНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до рільни́к 1 і рільни́цтво. В роботі хлопській, рільничій, переважно гуртовій — приклад.. займає дуже велике місце (Фр. Словник української мови в 11 томах