1. Словник української мови в 11 томах

рільничий

РІЛЬНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до рільни́к 1 і рільни́цтво.

В роботі хлопській, рільничій, переважно гуртовій — приклад.. займає дуже велике місце (Фр., III, 1950, 126);

Мотря Карпівна Гнута, бригадир рільничої бригади з «Нового життя», така вже, що нічого од неї не заховаєш (Вишня, І, 1956, 412);

Заруба побачив обох рільничих бригадирів і швидко пішов їм назустріч (Кучер, Прощай.., 1957, 376);

// у знач. ім. рільни́чий, чого, ч. Те саме, що рільни́к 1.

У великій кімнаті на довгих лавах сиділи бригадири і рільничі (Панч, Іду, 1946, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рільничий — Земельний [XIX] Історія наших рільничих банків — се дійсна мартирологія нашого селянства [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. рільничий — рільни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. рільничий — Хліборобський, (- бригаду) сов. польовий; рільницький, рільний. Словник синонімів Караванського
  4. рільничий — -а, -е. Прикм. до рільник 1) і рільництво. || у знач. ім. рільничий, -чого, ч. Те саме, що рільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рільничий — РІЛЬНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до рільни́к 1 і рільни́цтво. В роботі хлопській, рільничій, переважно гуртовій – приклад .. займає дуже велике місце (І. Словник української мови у 20 томах
  6. рільничий — Рільни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)