річечка
РІ́ЧЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ріка́ 1 і рі́чка.
На десять верстов од берега Дніпра йдуть такі гори і спускаються круто в долину, кудою тече річечка Расава (І. Нечуй-Левицький);
Першими скресають великі ріки, за ними – менші й аж потім – річечки (Ю. Мушкетик);
Дорога простяглась поміж болотами, між ріками та річечками (О. Ільченко);
– І річечка недалечка петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє... (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- річечка — рі́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири рі́чечки Орфографічний словник української мови
- річечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ріка 1) і річка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- річечка — Рі́чечка, -чки, -чці; -чечки́, -чечо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- річечка — РІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ріка́ 1 і рі́чка. На десять верстов од берега Дніпра йдуть такі гори і спускаються круто в долину, кудою тече річечка Расава (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах