рішучо
РІШУ́ЧО, присл.
Те саме, що рішу́че.
Мати чоловіка, стара господиня, .. любовно, але рішучо відсунула молоду невістку від усякого господарювання й життєвих дрібниць (Г. Хоткевич);
По обіді треба лежати, дозволяється не спати, як хто вже рішучо не хоче (Леся Українка);
Лейбуньо .. так любить [пироги з черницями], що віддав би за них усе, але то рішучо все на світі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рішучо — рішу́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- рішучо — присл. Те саме, що рішуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рішучо — РІШУ́ЧО, присл. Те саме, що рішу́че. Мати чоловіка, стара господиня,.. любовно, але рішучо відсунула молоду невістку від усякого господарювання й життєвих дрібниць (Хотк. Словник української мови в 11 томах