сабза
САБЗА́, и́, ж.
Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином; родзинка.
Окремі сорти [винограду] мають безнасінні плоди (їх називають кишмиш). Вони і йдуть на сушку. З них одержують ізюм, сабзу... (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сабза — сабза́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сабза — -и, ж. Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сабза — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т. Словник синонімів української мови
- сабза — САБЗА́, и́, ж. Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином. Словник української мови в 11 томах