1. Орфографічний словник української мови

сабза

сабза́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сабза — -и, ж. Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сабза — САБЗА́, и́, ж. Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином; родзинка. Окремі сорти [винограду] мають безнасінні плоди (їх називають кишмиш). Вони і йдуть на сушку. З них одержують ізюм, сабзу... (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. сабза — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т. Словник синонімів української мови
  4. сабза — САБЗА́, и́, ж. Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином. Словник української мови в 11 томах