саблука

САБЛУ́КА, и, ж., діал.

Те саме, що саблу́к.

На саблуку переливчасте заспівала іволга і, війнувши гарячим пір'ям, перелетіла на друге дерево (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саблука — саблу́ка іменник жіночого роду дика яблуня діал. Орфографічний словник української мови
  2. саблука — -и, ж., діал. Те саме, що саблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саблука — САБЛУ́КА, и, ж., діал. Те саме, що саблу́к. Словник української мови в 11 томах