саблука

саблу́ка

іменник жіночого роду

дика яблуня

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саблука — -и, ж., діал. Те саме, що саблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. саблука — САБЛУ́КА, и, ж., діал. Те саме, що саблу́к. На саблуку переливчасте заспівала іволга і, війнувши гарячим пір'ям, перелетіла на друге дерево (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. саблука — САБЛУ́КА, и, ж., діал. Те саме, що саблу́к. Словник української мови в 11 томах