1. Словник української мови у 20 томах

саботувати

САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення.

[Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів! [Уляна:] Саботували? Чинили озброєний опір? (О. Довженко);

Недосвідченому глядачеві важко було б навіть відрізнити після першої перерви – де більшість, а де меншість. Бо ті й інші дружно саботували продовження засідання (з газ.);

Прокуратура та податкова адміністрація намагаються саботувати прийняття залікових листів за податковими платежами підприємства, а це може призвести до колапсу всієї енергетичної системи (з газ.).

2. кого, що. Зривати виконання будь-яких заходів, перешкоджати їх здійсненню.

Гордієнко, розуміється, перекаже його слова Ахметджанову, перекрутивши їх зміст, і вийде, що лікар Постоловський демонстративно не хоче взяти до уваги вказівок заврайздороввідділу, ба навіть наміряється підвезти йому воза, саботуючи готування до приїзду Ходжаєва... (Б. Антоненко-Давидович);

// Не визнавати кого-, що-небудь.

Саботувати службові обов'язки;

Саботувати уряд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саботувати — саботува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. саботувати — Піддавати саботуванню, зривати, зривати виконання чого, п! ШКОДИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. саботувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. 2》 перех. Приховано зривати виконання важливих заходів, указівок тощо. || Не визнавати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саботувати — саботува́ти (франц. saboter) застосовувати саботаж, зривати роботу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. саботувати — ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Словник синонімів української мови
  6. саботувати — Саботува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. саботувати — САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів!... Словник української мови в 11 томах