саботувати
Піддавати саботуванню, зривати, зривати виконання чого, п! ШКОДИТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саботувати — саботува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- саботувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. 2》 перех. Приховано зривати виконання важливих заходів, указівок тощо. || Не визнавати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саботувати — САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів! [Уляна:] Саботували?... Словник української мови у 20 томах
- саботувати — саботува́ти (франц. saboter) застосовувати саботаж, зривати роботу. Словник іншомовних слів Мельничука
- саботувати — ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Словник синонімів української мови
- саботувати — Саботува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- саботувати — САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів!... Словник української мови в 11 томах